Реформування міжнародної діяльності у галузі освіти і науки є одним із пріоритетних завдань незалежної держави. Історично Україна завжди була у числі лідерів міжнародної освіти і наукового пошуку світового рівня.

Про місце НАУ в системі міжнародної освіти, проблеми і перспективи університету у цьому напрямку - наша розмова з в.о. ректора НАУ Володимиром Ісаєнком.

«Серед напрямків міжнародної освіти і науки України особливе місце займає авіаційно-космічний, – розповідає Володимир Миколайович. – Україна входить в елітну дев’ятку країн, що мають замкнений технологічний цикл створення, виробництва та експлуатації авіаційно-космічної техніки та підготовки і перепідготовки авіаційних фахівців. Авіаційно-космічна галузь є пріоритетною для нашої держави, «локомотивом» інноваційного розвитку. Одним із лідерів підготовки фахівців цієї галузі є Національний авіаційний університет».

У часи колишнього СРСР Національний авіаційний університет займав друге місце в країні за кількістю студентів-іноземців після університету Дружби народів ім. Патріса Лумумби. Що треба зробити заради того, аби НАУ знову став флагманом міжнародної освіти України?

На жаль, не всі потенційні можливості Національного авіаційного університету на міжнародному ринку освітніх послуг використовуються нині у повному обсязі. Ось трохи статистики. Цього року в НАУ загалом навчався 941 іноземець. Найбільший відсоток із них (17%) – громадяни Туреччини, багато студентів з Іраку, Нігерії, Туркменістану, Китаю, Азербайджану. Серед студентів заочної форми навчання першість поділяють Узбекистан,Туркменістан,Азербайджан. Але динаміка кількості іноземних громадян останнім часом не тішить. Так,якщо у 2012 році кількість іноземних студентів денної форми навчання та підготовчого відділення становила 564 особи, то за чотири роки вона поступово зменшувалася і у 2016 році знизилася до 436 осіб. Як бачите, нам потрібно терміново діяти, аби кардинально змінити ситуацію. Основним завданням університету у сфері міжнародної освіти є збільшення чисельності іноземних студентів з 300 до 2500–3000 осіб протягом 4–5 років. Задля цього в університеті проведено низку заходів щодо коригування цінової політики навчання з урахуванням реальної маркетингової ситуації на ринку міжнародних освітніх послуг, проводяться системна робота щодо ремонту житлового фонду гуртожитків та інші заходи.

Які основні причини проблем у розвитку міжнародної освіти в НАУ?

За роки своєї діяльності університет підготував більш ніж 30 тисяч студентів для 140 країн світу. Однак, на жаль, в університеті не проводилася систематична робота з випускниками-іноземцями та була відсутня база випускників. А саме випускники є найбільш ефективним джерелом залучення іноземних абітурієнтів. Враховуючи те, що загальна кількість випускників українських ВНЗ складає понад 370 тисяч осіб, серед яких більше 30 тисяч осіб – це випускники НАУ, Національний авіаційний універитет виступає ініціатором створення міжнародної програми «Випускник українського університету – народний дипломат держави». Головною метою є створення позитивного іміджу міжнародної освіти України в цілому та авіаційної міжнародної освіти НАУ зокрема.

Що робиться для того, аби змінити ситуацію на краще?

Фахівці НАУ працюють над розробкою міжгалузевої програми «Міжнародна освіта як інструмент просування національних інтересів України за кордоном», розробляється концепція програми «Національний авіаційний університет – провідний авіаційний університет на євроазійському просторі». За останній період підписано 16 договорів з фірмами – суб’єктами господарювання у галузі набору іноземців на навчання в університеті. Ведуться переговори з керівниками 42 фірм, які можуть виступатіотенційними представниками НАУ в інших країнах. Заплановано провести семінари «Менеджмент освітньої діяльності» задля підготовки викладачів та випускників-іноземців НАУ у якості освітніх менеджерів з подальшим їх залученням до участі в рекламних освітніх заходах НАУ за кордоном.Нині проводяться консультації з Інститутом досліджень національної безпеки Шрі Ланки щодо організації підготовки та перепідготовки військових Шрі Ланки у межах «Програми дронів» – розвитку безпілотної авіації.

Підписано Меморандум про створення Єгипетсько-українського університету, де буде проводитися навчання студентів з 12 напрямків, половина з яких є профільними саме для НАУ. Цим меморандумом передбачено навчання 500 студентів з країн арабського світу та країн Центральної Африки. Навчання планується розпочати з 2020 року. Ве- дуться консультації щодо створення Нігерійсько-українського авіаційного університету у м. Лагос (Нігерія) та Перуансько-українського авіаційного університету. 6–7 квітня 2017 року проведено Міжнародну науково-прак- тичну конференцію «Актуальні проблеми міжнародної освіти: стан та перспективи розвитку», яка проходила у стінах Національного авіаційного університету і в якій взяли участь представники 16 країн світу.

НАУ виступив засновником створення «Міжнародного авіаційно-космічного науково-освітнього консорціуму», до складу якого буде залучено понад 100 українських та закордонних вищих на- вчальних закладів, міжнародних громадських організацій, підприємств і установ, які ведуть діяльність, пов’язану з міжнародним співробітництвом у сфері освіти. Багаторічна співпраця з провідними міжнародними організаціями – з Міжнародною організацією цивільної авіації CAO, Європейською конференцією цівильної авіації ECAC, Європейським агентством за- безпечення безпеки аеронавігації EUROCONTROL, численними закордонними та українськими ВНЗ, організаціями та установами створює фундаментальні передумови для розвитку міжнародної системи підготовки та перепідготовки професійних кадрів та глобальних авіаційно-космічних досліджень. Реалізація перспективних програм у сфері міжнародної освіти сприятиме не лише міжнародному просуванню українських наукових розробок, але й може стати «локомотивом» розвитку зовнішньо-економічної діяльності у різноманітних сферах економіки з метою зміцнення міжнародного іміджу та економічного потен- ціалу незалежної держави.

Бесіду вела

ЛЮДМИЛА ЗАГЛАДА