У відповідь на виклики часу відділ міжнародних зв’язків Національного авіаційного університету знаходиться на стадії змін. Його керівник к. х. н., доцент В’ячеслав Тимохін розповідає про обумовленість цих процесів, а також про міжнародну діяльність НАУ в контексті світових тенденцій міжнародної освіти.

   В’ячеславе Васильовичу, розкажіть про тенденції розвитку міжнародної освіти у світі. Яке місце посідає Національний авіаційний університет у цьому контексті?

   За оцінками СОТ, ємність міжнародного ринку освіти становить 60–70 млрд доларів, і ця цифра невпинно зростає. На думку експертів ЮНЕСКО, надання іноземним громадянам освітніх послуг стає одним із найприбутковіших видів експорту ХХІ століття.

На світовому ринку вищої освіти Україна впевнено входить до 20 країн-лідерів, які є привабливими для здобуття вищої освіти громадянами-іноземцями та особами без громадянства. Частка України на міжнародному ринку освіти за чисельністю іноземних студентів – 1,5%.

За даними МОН України, сьогодні у 185 навчальних закладах України здобувають освіту близько 64 тис. студентів із різних країн світу. На думку експертів, Україна цілком реально може забезпечити навчання 150–200 тис. іноземців. Проте жорстка конкуренція на ринку міжнародної освіти, яка часто набуває нечесних форм (інформаційні війни тощо), впливає на розподіл іноземних студентів і коригує цю цифру.

   Зараз відділ міжнародних зв’язків – на стадії реорганізації. Що наштовхнуло на думку про необхідність змін?

   Протягом тривалого часу НАУ розвивав партнерські відносини з іноземними ВНЗ та НДІ, брав участь у міжнародних освітньо-наукових проектах. Проте відсутність централізованого управління та злагодженої співпраці всередині вишу не дозволили сягнути рівня, який відповідає його потенціалу. Не менш важливим фактором є й те, що упродовж останніх років кількість іноземних студентів практично не збільшувалася. Тривалий час систематична робота в цьому напрямі була відсутня, а процеси, які відбувалися в університеті, не стимулювали іноземців отримувати вищу освіту в Україні. І сьогодні потрібно докласти максимум зусиль задля протидії цим негативним тенденціями.

   Чи є розроблена та затверджена нова концепція роботи відділу міжнародних зв’язків?

  Розроблено проект концепції. Наразі він знаходиться на стадії погодження: ми долучаємо до розгляду всі інститути, беремо до уваги їхні пропозиції. Після затвердження концепція буде розміщена на офіційному сайті НАУ.

   Розкажіть докладніше про основні вектори роботи відділу міжнародних зв’язків.

Робота відділу міжнародних відносин співзвучна зі стратегічними напрямами розвитку університету, зазначеними у новій редакції Статуту НАУ. Загалом, це – забезпечити підґрунтя й умови для інтеграції університету в міжнародний освітньо-науковий простір, поглибити зв’язки зі світовим науковим товариством. Для цього потрібно:

1. активізувати співпрацю із зарубіжними ВНЗ та іншими установами зметою реалізації спільних міжнародних проектів і програм, організації й проведення міжнародних конференцій, культурних обмінів тощо;

2. забезпечити інформаційно-консультаційну підтримку науковців, викладачів, аспірантів та студентів НАУ для участі у міжнародних програмах і 3проектах;

3. налагодити співпрацю між інститутами, факультетами та кафедрами НАУ в сфері міжнародного співробітництва для обміну знаннями, досвідом, спільного вирішення проблемних питань;

4. впровадити курси он-лайн для студентів-іноземців з питань міжнародної співпраці та освіти;

5. відновити та активізувати роботу з іноземцями-випускниками;

6. забезпечити гідний прийом іноземних делегацій, представників посольств, міжнародних організацій та за- рубіжних ВНЗ, які зацікавлені у співпраці.

І це лише початок. Ми працюємо над тим, щоб максимально задоволь- нити поточні потреби та знайти новіможливості.

   Стратегія розвитку міжнародної роботи університету – поняття масштабне. На чому плануєте насамперед зосередити увагу?

  Наразі ведеться робота над розробкою єдиної інформаційно-консультаційної платформи для своєчасного інформування викладачів, аспірантів і студентів НАУ про пріоритетні напрямки у сфері науки та освіти, діючі міжнародні програми і конкурси, умови участі в міжнародних проектах, а також, за необхідності, надання допомоги з оформлення конкурсних документів, пошуку партнерів тощо. Окрім цього, на базі НАУ планується створити Раду сприяння міжнародному співробітництву – для обміну знаннями, досвідом та/чи спільного ви- рішення проблемних питань.

   Новим важливим напрямом діяльності є організація та проведення централізованих відкритих науково-практичних семінарів для студентів-іноземців.

Крім того, з метою розбудови системи міжнародних зв’язків НАУ розпочинається співпраця з випускниками-іноземцями. В контексті цього напряму в. о. ректора Володимир Ісаєнко підписав наказ про організацію й проведення Міжнародного форуму випускників-іноземців НАУ різних років навчання.

   Окресліть основні проблеми, з якими може зіткнутися університет у процесі втілення нової концепції міжнародної роботи у життя.

Найбільшою проблемою для нас сьогодні є те, що інформаційний простір навколо НАУ «засмічений» різноманітною неправдивою інформацією, яка не тільки вводить в оману інозем- ців, а й створює негативний імідж університету. Але ж репутація ВНЗ разом із авторитетом країни та вартістю навчання і проживання – ключові критерії для іноземців при виборі «вишу». Виникає логічне запитання: чи дозволять батьки своїй дитині обрати ВНЗ із «корупційними схемами»? Звісно, ні. Подібні інформаційні війни, між іншим, спричинюють відтік іноземців до інших країн (для прикладу, кожні 100 іноземців сплачують близько 3 млн доларів за період навчання).

Крім того, у цій ситуації зачіпаються й державні інтереси, адже студенти-іноземці – це не тільки «вливання коштів» у економіку країни, а й політичні можливості. Випускники-іноземці – це майбутні президенти, міністри, керівники міжнародних аеропортів та авіакомпаній у своїх країнах.

Проте ми не втрачаємо надію спільними зусиллями повернути НАУ його славу та репутацію, чому сприятиме прийнятий Указ Президента України від 25.02.2017 р. No 47/2017 «Доктрина інформаційної безпеки України» – щодо формування системи захисту від негативних зовнішніх інформаційно-психологічних впливів, передусім пропаганди.

Бесіду вела

АННА КАЗАКОВА