Людство увійшло в епоху економіки глобальних знань. Дедалі більше студентів навчаються за кордоном чи у міжнародних ВНЗ. Тому тема вищої освіти в контексті глобалізаційних процесів є надзвичайно актуальною для світової громадськості.
Увідповідь на виклики часу в Національному авіаційному університеті за сприяння Асоціації міжнародної освіти, науки і культури, Академії менеджменту міжнародної освіти, Африканської Ради в Україні, Європейської асоціації науки та освіти відбулася Міжнародна науко- во-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародної освіти: стан та перспективи розвитку». Метою конференції було обговорення сучасних проблем у сфері міжнародної освіти та визначення шляхів їх подолання. До участі долучилися науковці, викладачі, фахівці інших галузей та представники міжнародних служб ВНЗ України,дотичних до цієї проблематики.
PRIMUSINTERPARES:
Гостей та учасників привітав в. о. ректора НАУ Володимир Ісаєнко. Він зробив короткий історичний екскурс у міжнародну діяльність Національного авіаційного університету.
ВОЛОДИМИР ІСАЄНКО,в. о. ректора НАУ: «У кращі часи «авіаційний» посідав почесне друге місце в СРСР з підготовки іноземних фахівців, поступаючись лише РУДН ім. Патріса Лумумби. Сьогодні, не зважаючи на досить складний для нашої країни період, міжнародний напрям переживає новий виток розвитку. На це вказує повна реорганізація політики Відділу міжнародних зв’язків університету та активна підтримка цього напряму Міністерством освіти і науки».
У 2015–2016 н. р. в Україні навчалося близько 64 тис. іноземних студентів. Однак, за оцінками експертів, українські навчальні заклади володіють значно більшими потужностями і можуть навчати до 200 тис. іноземців.
З плати за навчання студентами-іноземцями в освітню галузь нашої країни надходить у середньому 150–170 млн дол. США, а додаткові витрати (проживання, харчування, розваги тощо) – ще 500–600 млн. Окрім цього, вища освіта сьогодні несе ще й представницьку функцію, на що вказав почесний гість конференції – перший заступник міністра освіти України Володимир Ковтунець.
ІССА САДІО ДІАЛО, віце-президент ГО «Африканська Рада в Україні»:
«Для мене перебування у цих стінах – подвійне свято, адже я – також випускник КІІЦА! Ми зібралися тут сьогодні, аби по- кращити якість міжнародної освіти. Адже кожен студент-іно- земець – це посол своєї країни».
В. о. ректора окреслив проблеми на шляху реалізації основних завдань у сфері міжнародної освіти в Україні, а саме:
- недосконалість нормативно-пра-вової бази щодо питань надання освітніх послуг іноземцям та особам без громадянства вищими навчальними закладами;
- відсутність ефективних інструментів протидії інформаційним атакам;
- відсутність єдиної концептуальної програми експорту освітніх послуг ВНЗ України.
ВОЛОДИМИР КОВТУНЕЦЬ, перший заступник міні- стра освіти України: «Сучасна освіта – це важли- ва складова економіки. Вона складає близько 5% ВНП кра- їни. Тому її реформування є одним із пріоритетних завдань сьогодення. Зокрема, в кон- тексті міжнародної освіти. Адже випускники-іноземці – не джерело доходу, а насамперед фахівці міжнародного рівня».
Спираючись на світовий досвід, очільник НАУ назвав два варіанти розвитку експорту освітніх послуг у міжнародний простір для України: утворення спеціалізованого державного органу при Кабінеті Міністрів України та розроблення з цією метою загальнонаціо- нальної програми експорту освітніх послуг вищими навчальними закладами України на довгострокову перспективу.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
Докладніше про стратегію розвитку міжнародного співробітництва учасни- кам та гостям конференції розповів про- ректор з міжнародного співробітництва Валерій Чепіженко. Поміж завдань, що
ВАЛЕРІЙ ЧЕПІЖЕНКО, проректор з міжнародного співробітництва: «Сьогодні викладачі та студен- ти університету разом із техніч- ними університетами Великої Британії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Південної Кореї та інших держав проводять численні дослідження з широко- го кола питань науки та техніки. Загалом укладено 110 договорів із закордонними партнерами».
потребують першочергового вирішення, він назвав розвиток та поглиблення міжнародних партнерських відносин з іноземними ВНЗ, НДІ та іншими установами, створення спільних міжнародних структур, розроблення й впровадження спільних програм на кшталт «Два дипломи», запровадження програм міжнародної студентської мобільності, виробничої практики, стажування та підвищення кваліфікації на базі провідних світових підприємств та організацій. Не менш важливими аспектами проректор вважає підвищення рейтингових позицій університету в міжнародному освітньо-науковому просторі, як наслідок – збільшення контингенту іноземних студентів НАУ через введення інноваційних форм підготовки спеціалістів, підвищення якості мовного супроводу навчального процесу та організацію міжнародних семінарів, конференцій, робочих зустрічей, круглих столів тощо.
ДЕ-ЮРЕ
Не менш важливим у цьому контексті є юридичне регулювання питання. На думку керівника Відділу міжнародних зв’язків НАУ В’ячеслава Тимохіна, саме хаотичний розвиток нормативно-правового забезпечення є головною проблемою у цій сфері.
З метою імплементації положень нового Закону України «Про вищу освіту», які стосуються сфери міжнародної діяльності, В’ячеслав Тимохін запропонував НАУ спільно з ВНЗ різних країн світу розробити стратегію реалізації програми міжнародної освітньої мережі «Міжнародний авіаційно-космічний науково-освітній консорціум». Він втілиться у міжнародну
В’ЯЧЕСЛАВ ТИМОХІН, керівник Відділу міжна- родних зв’язків НАУ: «Важливість утвердження автори- тету України на міжнародній арені, розвитку міжнародного співробіт- ництва та залучення додаткових джерел фінансування освіти за рахунок збільшення обсягів підго- товки спеціалістів з числа інозем- ців та осіб без громадянства – го- ловні вектори держаної політики в
сфері вищої професійної освіти».
освітню асоціацію, яка забезпечуватиме розвиток неперервної авіаційної вищої освіти як в Україні, так і в інших країнах світу через мережу учасників проекту «Консорціум».
ВИСНОВКИ
Заслухавши та обговоривши доповіді, учасники конференції дійшли висновку, що стратегічною метою українських ВНЗ має бути вихід на позиції лідерства у сфері експорту освітніх послуг. Тож діяльність має бути спрямована на організацію та проведення іміджевих заходів за 5 кордоном, посилення роботи з випускниками-іноземцями різних років навчання.
Особливу увагу варто приділити підготовці фахівців авіаційно-космічної галузі, оскільки сьогодні вона є однією з найбільш ресурсо- та наукоємних у світі і об’єднує фахівців практично всіх галузей науки та виробництва, створюючи унікальний глобалізаційний інноваційний кластер.
АННА КАЗАКОВА
Балтійська льотна академія – литовський навчальний центр у столиці країни – Вільнюсі. Зручно розташувавшись у самому серці Європейського союзу, на перехресті Заходу і Сходу, академія намагається передбачати світові тенденції у цій сфері і пропонувати якісні послуги з урахуванням потреб клієнта.
ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА
ПРАКТИКА