Про ефективність діяльності навчального закладу красномовно говорять затребуваність та успішність його випускників. Про роки, проведені в НАУ, та набутий тут досвід розповідає випускник НН АКІ 2012 р., родом з Еквадору, Даніель Ґранха.

Чому Ви обрали Національний авіаційний університет?

Авіація з дитинства була моєю мрією. Коли я навчався на останньому курсі у коледжі, у моєму рідному місті проводилися виставки університетів світу, зокрема мова йшла і про Україну. Саме тоді я вперше почув про літак «Мрія», який є найбільшим у світі і стовідсотково виробляється в Україні. Мене це
зацікавило, і я запитав про вартість навчання. Після підрахунків виявилося, що вчитися тут значно вигідніше, ніж деінде. Так я потрапив до НАУ.

Скажіть, будь ласка, декілька слів про навчання у стінах НАУ.

Навчання в НАУ стало для мене великим досвідом. Мені довелося пройти нелегкий шлях, аби отримати те, чого я прагнув. Досягненням своїх цілей я завдячую не лише НАУ, але й Україні в цілому. Адже у стінах НАУ я вивчав не тільки авіацію, але й нові культуру, менталітет, спосіб життя. І я дуже люблю Україну.

Моїми улюбленими предметами були профільні дисципліни – «Опір матеріалів», «Теорія механіки», «Конструкція та міцність літаків». Пам’ятаю, вони цікавили мене так сильно, що я слухав лекції настільки уважно, що майже ніколи не готувався до модулів.

Дуже важливою частиною мого навчання були стосунки з одногрупниками. У той час, як іноземці традиційно навчалися в іноземній групі, я вирішив вчитися в українській, де заняття проводились українською та російською. Декан одразу попередив мене про можливі труднощі і порадив перейти до іноземної групи, те саме казали і викладачі. Однак я відмовився і жодного разу про свій вибір не пошкодував. Мої одногрупники всіляко допомагали мені, ми й досі лишаємося близькими друзями.

Як склалася Ваша доля після ви- пуску з університету?

Спочатку я хотів залишитися пра- цювати тут, але це було неможливим через те, що я не мав посвідки на проживання і не був громадянином України. Тому я повернувся до рідного Еквадору і почав шукати нові можливості. І знайшов!

Спочатку безкоштовно працював у центрі обслуговування, а потім отримав роботу в державній авіакомпанії і став інженером у програмі обслуговування літаків. Там я пропрацював 3 роки, а потім виїхав до Колумбії в якості консультанта, який подорожує світом і допомагає компанії в обслуговуванні та контролі літаків. Коли я жив у Данії, мене помітили і відібрали для проекту відкриття центру обслуговування літаків для МАУ. Так я повернувся до України.

Де Ви працюєте зараз, і в чому полягає Ваша робота?

Я працюю інженером планування важкого обслуговування літаків Boeing-737NG для данської компанії Skyways Technics і після завершення проекту, якщо він не матиме подальшого розвитку, маю їхати назад до Данії і продовжувати свою роботу там. Хоча дуже хотілося б залишитися в Україні.

Що такого дав Вам Національний авіаційний університет, що допомогло і допомагає у роботі сьогодні?

НАУ допоміг мені повірити у себе, навчив приймати відповідальні рішення у складних ситуаціях. Предмети, які я вивчав, поповнили мої професійні знання і сьогодні допомагають вирішувати робочі питання. Звичайно, університет не може зробити з вас готового професіонала, але він створює для цього гарне підґрунтя.

Що б Ви побажали нинішнім і майбутнім студентам НАУ?

Хочу побажати не втрачати запалу й жаги до пізнання, вірити у власні сили і не зупинятися на досягнутому, ставити перед собою найамбітніші цілі і наполегливо до них прямувати. Авіація – справа нелегка, і досягнути у ній висот може тільки той, хто її любить.

Бесіду вела

АННА КАЗАКОВА